«Габсбурзька група» Манафорта. У скільки оцінили Україну лобісти Януковича?

поделиться в социальных сетях

Провідні політики Європи торгувати власною совістю, аби заробити трохи євро до пенсії?

Австрійська преса продовжує з завидною регулярністю підкидати своїм читачам все нові й нові подробиці того, наскільки глибоко колишній канцлер Австрії Альфред Ґузенбауер виявився «зав‘язаним» у нелегальній лобістській діяльності на користь екс-президента України Віктора Януковича. Гроші за це Ґузенбауер та група його поплічників отримувала з-за океану – від звинуваченого нині в антиамериканських діях Пола Манафорта, колишнього шефа передвиборчого штабу Дональда Трампа.

Власне, австрійські журналісти не стільки займаються новими викриттями. За них це роблять американці, а саме – група, яка працює на спецслідчого Генпрокуратури США Роберта Мюллера, що, як відомо, веде розслідування проти самого американського президента Трампа. Щойно з‘являються нові подробиці скандального слідства – вони одразу ж потрапляють на сторінки австрійських газет та журналів. Це й не дивно: адже Австрія виявилася напряму замішана в темних справах Манафорта…

Палкий любитель України

Ще в лютому цього року з Вашингтона до Європи прилетіла звістка, що ніхто менший, як сам колишній австрійський канцлер Альфред Гузенбауер очолив на замовлення Манафорта потужну групу європейських політиків «першого ешелону», які зайнялися лобіюванням інтересів тодішнього українського президента Януковича. Слід підкреслити: саме його інтересів, а не інтересів України. Мова про створення в Європі позитивного іміджу для Януковича (чого, слід зазначити, не вдалося зробити жодними зусиллями), «нівелювання» проблеми ув’язненої лідерки опозиції Юлії Тимошенко тощо. Про це, зокрема, розповідала свого часу австрійська газета Die Presse в матеріалі з красномовною назвою «Альфред Ґузенбауер та київські зв‘язки».

Насправді, політичний лобізм в Європі не те, щоб є забороненим, але він зазвичай вважається не вельми поважним видом занять, особливо для політиків найвищої ланки. Але канони почав ламати ще екс-канцлер ФРН Ґерхард Шредер. Він цілком відверто, будучи ще діючим лідером німецького уряду, пролобіював інтереси російського «Газпрому» в питанні побудови газогону «Північний Потік». А потім ще й пересів з крісла канцлера до крісла голови наглядової ради цього проекту, ставши за чималі гроші російським високопосадовцем. Інші провідні політики Європи, здається, теж вирішили, що й їм не слід ловити гав. Адже можна поторгувати власною совістю та власними зв‘язками, аби заробити трохи євро до пенсії…

Екс-канцлер Німеччини Ґерхард Шредер подав приклад європейським політикам, публічно лобіювавши інтереси «Газпрома» (фото: BiznesAlert)

Екс-канцлер Німеччини Ґерхард Шредер подав приклад європейським політикам, публічно лобіювавши інтереси «Газпрома» (фото: BiznesAlert)

Втім, ставлення до такого лобізму в європейських пересічних виборців залишається усе ще негативним, тому політики намагаються приховувати подібну діяльність, соромляться її. Тому й Ґузенбауер заявив, що нічиї замовлення у ті часи він буцімто не виконував, а брав участь у «відбілюванні» образу Януковича в Європі через палку любов до України та цілком безкоштовно. Йому, мовляв, сплачували квитки на літак та готель, коли він разом із своїми друзями, екс-головою Єврокомісії Романо Проді, та екс-президентом Польщі Олександром Квасьнєвським, брали участь в різноманітних конференціях та інших «проукраїнських» заходах як в Європі, так і в самій Україні.

Квасьнєвський, як відомо, був одним з найактивніших європейських «посередників» під час переговорів з Януковичем щодо визволення Юлії Тимошенко – переговорів, які завершилися нічим. Окрім того, екс-президент Польщі постійно виступав як своєрідний «гуру» на шляху України до асоціації з Євросоюзом – аж до того самого моменту, як Віктор Янукович проголосив, що ніякої асоціації він підписувати не має наміру… Ще в лютому цього року про його приналежність до «Ґабсбургів» писали Washington Post та Financial Times, але в Польщі проти нього досі не було відкрито жодної справи з цього приводу. Хіба що преса з американської подачі зчинила трохи галасу: наприклад, відоме видання Fakt24 випустило статтю «В Кваснєвського виникнуть проблеми? Це коштує два мільйони євро!». Але, як бачимо, ніяких проблем в колишнього польського президента через цю історію досі не виникло.

«Не брав. Ну, брав…»

Як стало відомо тепер, Ґузенбауер казав неправду. Нині австрійські ЗМІ наводять цілком красномовні факти. Зокрема, відоме видання Heute.at стверджує, що екс-канцлер отримував за роботу на Януковича, чи то пак на Манафорта, 30 тисяч євро на місяць. Саме таку суму озвучили американські слідчі з групи Роберта Мюллера. За їхніми даними, ці гроші переказувались йому безпосередньо Полом Манафортом через офшорні компанії.

Цікаво, що сам екс-канцлер Австрії більш не заперечує, як це він робив це раніше, що отримував гроші від Манафорта. Ґузенбауер визнає: так, мовляв, гроші були, але аж ніяк не 30 тисяч на місяць і взагалі – все, що він одержав, чесно та правдиво записав у свою податкову декларацію. Окрім того, стверджує, що брав гроші не за лобізм, а… за участь у конференціях. Тих самих, про які раніш казав, що сплачували йому лише дорогу та готелі.

В інтерв‘ю Die Presse з цього приводу Ґузенбауер заявив: «Мені платили за конференції». Все записано в податковій декларації. Ніяких 30 тисяч на місяць, тим більш – ніяких двох мільйонів євро (саме таку загальну суму виплат називають слідчі Мюллера) він начебто не отримував. Більш того, екс-канцлер заперечує існування самої «Ґабсбурзької групи». Мовляв, так вже вийшло, що він, Романо Проді та Олександр Квасьнєвський так сильно переймаються долею України, що не змогли залишитися осторонь.

«Це була правильна стратегія»

Як згадує тепер Альфред Ґузенбауер, свою «заробітну платню» він отримував раз на півроку або на рік. Контактною персоною був відомий американський журналіст Алан Фрідман, який працював у редакціях таких відомих гігантів, як Financial Times та Walstreet Journal. «Самого Пола Манафорта я зустрічав лише один чи два рази», — згадує екс-канцлер.

У свою чергу, інформаційна агенція Bloomberg повідомляє, що, за її даними, Манафорт зустрівся з Ґузенбауером та «завербував» його в 2012 році. «Він наполягав на секретності цих відносин», — записано в мемо Роберта Мюллера. Сам Манафорт називав Альфреда Ґузенбауера в розмовах із своїми співробітниками «доброю інвестицією», позаяк той активно долучився до роботи та почав роздавати інтерв‘ю та писати так звані «гостьові статті» в різноманітних виданнях, в яких вихваляв Януковича та його проросійський курс. Разом із Проді він мав рекрутувати в «Ґабсбурзьку групу» інших провідних європейських політиків – не лише Олександра Квасьнєвського, а, скажімо, екс-шефа НАТО Хав‘єра Солану. Щоправда, досі залишається невідомим, чи йому це вдалося.

Принаймні, ні в американській пресі, а ні в повідомленні інформаційної агенції Bloomberg жодним словом напряму не вказується, що Хав‘єр Солана «працював» на Габсбурзьку групу, на Манафорта чи на Януковича. Хіба що відома американська журналістка Констанс Камбі, яка паралельно займається власним розслідуванням у цій справі, записала в своєму блозі: «Він (Хав‘єр Солана – ред.) був названий першим і його ім‘я разом з іншими було відредаговане згодом в судових документах як частина ймовірної «Габсбурзької групи», як отримувач чималих грошових сум за організацію групи відомих європейських політиків для лобіювання інтересів колишнього українського уряду та на користь Павла (так в оригінальному тексті – ред.) Януковича». І далі, в тому ж абзаці: «Група з п‘яти осіб включала й Хав‘єра Солану».

Чи встиг Альфред Ґузенбауер завербувати до «Ґабсбурзької групи» екс-лідера НАТО Хав‘єра Солану? (фото: sputniknewslv.com)

Чи встиг Альфред Ґузенбауер завербувати до «Ґабсбурзької групи» екс-лідера НАТО Хав‘єра Солану? (фото: sputniknewslv.com)

Сам Ґузенбауер, звісна річ, відхрещується від нелегального лобізму та називає свою діяльність «роботою з наближення України до Євросоюзу». «Це була правильна стратегія, — підкреслив він в інтерв‘ю Die Presse. — Між нами панував тотальний консенсус. Україна не мала стати російським протекторатом». Той факт, що саме за допомоги Януковича, якого він так палко вихваляв та відбілював, Україна й скочувалась під вплив агресивної держави-сусідки, суперечить цій заяві, але в подробиці Ґузенбауер не вдається.

«Хотіли, як краще – а вийшло…»

Які ж результати цієї «правильної стратегії»? Віктор Янукович сидить у Ростові, проти нього в Україні ведуть судовий процес, під час якого його адвокати тільки те й можуть сказати, що його, мовляв, позбавили влади незаконно. До України він найближчим часом навряд чи потрапить.

Пол Манафорт сидить в тюрмі американського міста Варшава, штат Вірджинія (фото: Daily Mail)

Пол Манафорт сидить в тюрмі американського міста Варшава, штат Вірджинія (фото: Daily Mail) Пол Манафорт теж сидить – але не в Ростові, а в американській тюрмі Northern Neck Regional Jail в місті Варшава, штат Вірджинія. Його номер – 00045343, статус – VIP, але це не означає якихось привілеїв: навпаки, такий статус надається тим в‘язням, щодо яких є підозра або того, що вони накладуть на себе руки, або того, що вони намагатимуться втекти. Помаранчева роба, камера на одного з залізним ліжком, одним стільцем та одним столом, одна година на побачення на тиждень та ніяких телефонів – це те, що отримав Манафорт за свою «добру стратегію». Перший процес проти нього почнеться 10 липня, а додаткові звинувачення будуть висунуті 17 вересня. Загалом, йому загрожують більш ніж 300 років ув‘язнення. Щоправда, новий особистий адвокат Дональда Трампа, екс-мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані заявив, що президент може помилувати Манафорта. Але цей сигнал «мовчи та диш, ми тебе витягнемо» є оманливим: Роберт Мюллер має право перенести слухання в справі Пола Манафорта до суду штатів Вірджинія та Нью-Йорк, а на ці суди трампове помилування не діє – лише на федеральні.

Щодо самого Альфреда Ґузенбауера та його друзів по «проукраїнській» «Ґабсбурзькій групі» — то вони не сидять ні в тюрмі, ані поневіряються у вигнанні. Втім, якщо слідство проти екс-канцлера, підкріплене документами та доказами з США, доведе справу до суду, то може сісти й він. І друзів в Австрії у Ґузенбауера стає все менше: навіть представники Вільної Партії Австрії (FPÖ), яка входить нині до складу правлячої в альпійській республіці коаліції, вимагають суду над ним.

Борис Немировський для «Главкома»