Ромська кров: що робити з таборами?

поделиться в социальных сетях

Роми

Роми — частина українського суспільства, яка з різних причин є найбільш відчуженою, та потерпає від побутової агресії

Вбивство молодого рома у Львові показало кривавий потенціал одразу кількох проблем в Україні: від самого факту існування незаконних поселень ромів у містах до насильства, з яким стикаються їх мешканці.

Побутова агресія, викликана способом життя «кочових» ромів та їхнім не найкращим іміджем в очах суспільства, за останні місяці вийшла в Україні на суттєво інший рівень, коли стихійними поселеннями вирішили зайнятися праворадикальні групи.

Чому їдуть?

роми
Image caption 
Роми їдуть із Закарпаття, тому що не можуть знайти там роботу, кажуть у ромських фондах

Як розповідає BBC News Україна представниця ромського фонду «Чіріклі» Зола Кондур, майже всі роми, які влаштовують табори у великих містах — вихідці з Закарпаття.

«Там немає роботи і можливості покращити своє життя. Тому вони їдуть до Києва, Львова, Харкова, Одеси», — пояснює пані Кондур.

«Це не така міграція, бо їм подобається якась романтика і вони хочуть кочувати — це вимушена трудова міграція», — додає вона.

Загалом ромів в Україні, за її даними, близько 400 тисяч, і більшість з них живуть осідло. Їхні сусіди можуть навіть не здогадуватися, що вони роми.

«Кочують» лише кілька тисяч.

Зола Кондур називає стереотипом уявлення, ніби всі роми їдуть, щоб виключно красти чи жебракувати.

Зола Кондур
Image caption
Зола Кондур нарікає, що українське суспільство насправді дуже мало знає про ромів й натомість послуговується негативними стереотипами щодо них

За її словами, чоловіки-роми переважно збирають металобрухт («копають метал») чи працюють чорноробами. Причому плату за таку роботу отримують дуже низьку, ато й взагалі з ними розраховуються їжею.

Жінки та діти можуть збирати та продавати на дорогах квіти.

«Це все одно дає більше можливостей прохарчувати родину, ніж на Закарпатті», — констатує ромська правозахисниця.

ромська дівчинка
Image caption
З ромськими дітьми у київських поселеннях протягом тривалого часу працювали волонтери

Закарпатські роми, яких ми зустріли біля київського вокзалу, підтверджують — «копали та займалися, хто чим може».

Коли чують питання про те, що кияни звинувачують ромів у крадіжках, заперечують: «Не всі ж крадуть».

«Все не так, як говорять. І чому не ловлять тих, хто краде?» — запитує ром й показує рукою на будівлю вокзалу.

Ці чоловіки — колишні жителі одного зі знесених ромських поселень.

«Зайшла «самооборона» і давай забризкувати [сльозогінним газом]. Навіть намет підпалили, коротше… Добре, що поліція приїхала і не пускала, щоб людей чіпали, там же дітей дуже багато було», — пригадують вони.

Роми
Image caption
Багато ромів налякані нападами й відмовляються спілкуватися з пресою

«Сказали, щоб ми звалили з Києва», — додають роми.

На місці табору

Під «Самообороною» наші співрозмовники, ймовірно, мали на увазі об’єднання «Національні дружини», яке 7 червня опублікувало відео знесення ромського табору на околиці Києва. Самі «Нацдружини» наполягають, що нікого не били.

На відео з подій у "Голосіївському парку" - кілька десятків людей з сокирами та молотами, які трощать залишки стихійного ромського таборуКопирайт изображения «НАЦІОНАЛЬНІ ДРУЖИНИ»
Image caption  подіъ у «Голосіївському парку» — кілька десятків людей з сокирами та молотами, які трощать залишки стихійного ромського табору

Працівник парку, еколог Олександр Соколенко розповів BBC News Україна, що помітив табір та прийшов туди з кількома місцевими активістами, які знімали табір на відео.

Можливо, припускає еколог, це викликало агресію з боку мешканців поселення — вони прогнали візитерів «з каменюками, трубами і пляшками».