Я ніколи не забуду, як «мєсниє житєлі» смажили шашлики на Саур могилі, на кістках і крові наших хлопців… А ще, того пілота, якого «мамочки апалценцев» забили на смерть, лопатами…

поделиться в социальных сетях

Владимир Гаврилюк

Я — ніколи не забуду, як «мєсниє житєлі» смажили шашлики на Саур могилі, на кістках і крові наших хлопців…

А ще, того пілота, якого «мамочки апалценцев» забили на смерть, лопатами. На землі. Він катапультувався на їх території, коли їхні » защітнікі нєдоросії» збили літак. Я не забуду те каміння, яке летіло від жителів Донецька на «парадє плєнних», як і сам парад.

А ці виродки товпами йшли дивитися і знущатися. Тепер мені і вам просити вибачення?! І «столб пазора» з жителькою, Іриною Довгань, яку прив’язали до стовпа, обгорнули прапором і всі бажаючі плювали, кидали непотрібом, били. Я не забуду ті понівечені обличча, які ці виродки, апалчєнци, назвали «фантомасами Дєбальцево», позрізавши шкіру з м’язами. Я не прощу за обстріляний Восточний район Маріуполя.

І ще, я не пробачу ту мамашку, яка в дитячий поліклініці лізла без черги до лікаря, «патамушта ана бєжєнка», а на питання лікаря, де тато дитини, відповіла: «астался дома мачіть укропав». Я не пробачу і не забуду полонених, яких катували, а не рятували від «голодування», крапельницями…

Я не буду просити вибачення за відірвані ноги і руки наших бійців. Я не вибачатимусь за могили наших хлопців. І за те, що багатьох збирали по шматках, а ідинтифікували по ДНК.

источник